06(277)6 - 22 - 15
м. Білицьке, вул. Праці, будинок 14
email: dobroschool.9@gmail.com

*****************

************************************

Євроінтеграційний портал

*************************

 ************************************

************************************

************************************

************************************

 ************************************

МАТЕМАТИКА В ШКОЛІ

 ************************************

 ************************************

ФІЗИКА В АНІМАЦІЯХ

************************************

БІОЛОГІЧНИЙ САЙТ

 ************************************

Динамічна Періодична система Менделєєва

 ************************************

 ************************************

************************************

************************************

************************************

************************************

************************************

************************************

************************************

************************************

************************************

ПРЕВЕНТИВНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ


 

Превентивне виховання – це успішна система підготовчих, попереджувальних та профілактичних дій педагога з метою запобігання формуванню негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки підлітків та організація належного догляду за їх діяльністю.
До завдань, які ставить перед собою превентивне виховання, передусім належить формування високоморальної свідомості учнів, яка є головним чинником,що впливає на вибір способів на основі морально – правових знань, уявлень, поглядів, переконань, почуттів, які склалась у нашому суспільстві і становлять суспільну свідомість, що має вирішальний вплив на формування індивідуальної свідомості.
Одним із завдань превентивного виховання є формування в учнів моральних почуттів, які б регулювали їхню поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості, відповідальності тощо.
Другим завданням превентивного виховання учнів є вироблення у них навичок і звичок високоморальної поведінки. Оскільки у кінцевому підсумку вся виховна робота спрямовується на формування соціально активної особистості.
Третім завданням превентивного виховання є формування в учнів активної позиції у соціальній сфері, тобто негативного і терпимого ставлення до проявів девіантної поведінки іншими та аморальних вчинків, прагнення взяти участь у боротьбі з цими негативними явищами, які, на жаль, ще мають місце у нашому житті, вироблення вміння протистояти негативним впливам.
Четвертим завданням превентивного виховання, яке пронизує всю виховну роботу, є подолання у свідомості окремих учнів помилкових навичок і звичок поведінки, які сформувалися внаслідок помилок і недоліків формування.
Зусиллями адміністрації та педагогічного колективу у школі проведено значну організаційно – управлінську, методичну роботу зі вказаної теми.
Вчителями опрацьовано відповідну теоретичну та методичну літературу, концепцію превентивного виховання, що сприяло підвищенню професійної компетентності педагогів. Це питання розглядалось на засіданні педагогічної ради, методичного об’єднання класних керівників, засіданнях творчої групи класних керівників, на заняттях батьківського всеобучу.
З метою психологічного забезпечення превентивного виховання у школі протягом останніх трьох років працював практичний психолог. Проведено психологічне діагностування учнів вікових груп, а також вчителів.


Діагностика проводилась за такими напрямами:

  • психодіагностика загального розвитку та вплив на нього соціального оточення;
  • психодіагностика окремих найважливіших якостей і властивостей особистості учня і педагога;
  • діагностика стану знань та умінь у відповідності з їх віком та основними вимогами до рівня їх розвитку


Ефективність превентивного виховання підвищується, якщо:

  • стимулюється здоровий спосіб життя і позитивна соціальна орієнтація у процесі соціалізації навчально–виховного процесу;
  • використовуються активні форми і методи виховного впливу на учнів (діалоги, аутотренінги, дискусії тощо)
  • педагоги використовують досягнення педагогічної та психологічної науки, оволодівають новітніми педагогічними технологіями;
  • гармонізується сімейно – шкільне виховання на засадах гуманізму, доброзичливості, демократизму, партнерства учасників навчально–виховного процесу.


Величезне значення при корекції девіантної поведінки має перш за все розрахунок об’єкт та послідовність скрупульозно підібраних виховних впливів шляхом систематичного вправляння, тренування, що ефективно впливає на всі складові рівні особистості ( фізичний, інтелектуальний, соціальний). Щоправда, кращий результат дає робота за запитами вчителів, батьків, учнів. Безперечно, при цьому слід орієнтуватися на різні вікові структури і включати такі типові ігри: дидактичні, рольові, розвиваючі, сюжетні, ігри з правилами.

Таким чином, вчительським колективом проводиться відповідна робота:

  • шкільний облік важковиховуваних підлітків та молодших школярів, які потребують допомоги, підтримки; організація відповідної психокорекційної роботи з ними;
  • відвідування неблагополучних, проблемних сімей;
  • спільні виступи на батьківських зборах, психолого–педагогічних семінарах;
  • проведення виховних годин на морально – етичні проблеми, проблеми взаєморозуміння, поваги;
  • ведення банку даних неблагополучних сімей, дітей – інвалідів, дітей – чорнобильців, малозабезпечених, неповних сімей, важковиховуваних дітей;
  • консультативна робота з учнями, батьками, вчителями;
  • співробітництво з комісією у справах неповнолітніх;
  • співробітництво з медичними закладами;
  • співробітництво з центрами соціальних служб для молоді;
  • робота з педагогічним колективом школи ( ознайомлення з новинками психолого –педагогічної літератури, бесіди, консультації з питань профілактики правопорушень серед неповнолітніх тощо)


Безперечно, правопорушення тісно пов’язані з процесами деморалізації суспільства, бездомності, безробіття, з стрімким розвитком наркоманії, токсикоманії, з розпадом сімї, з розповсюдженням інших соціально – негативних явищ.

Загальновідомо, що головним напрямом діяльності у боротьбі з правопорушеннями є їх попередження, відповідним чином організована профілактична робота.

Сьогодні, коли здійснюються багатопланові пошуки шляхів модернізації системи профілактичної роботи серед неповнолітніх, визначаються засоби покращання її функціонування, об’єктивною стає потреба в розробці нетрадиційних підходів до визначення змісту, форм і методів організації правовиховної роботи в закладах освіти різного типу з урахуванням специфіки кожного з них.. Ці проблеми викликають пильну увагу з боку вихователів, у середовищі яких склалася виняткова ситуація. З одного боку, є розуміння важливості профілактичної роботи, розвитку особистості правопорушника засобами навчально – виховного процесу, а з іншого – їх турбує власна неготовність до її проведення.

Пріоритетним напрямком освітньої політики нашої держави є особистісно орієнтована освіта. У зв’язку з цим розробка моделі особистісно орієнтованої системи профілактичної роботи серед учнівської молоді та підготовка до цієї роботи майбутніх учителів належить до важливих теоретичних і практичних проблем.

Сучасна педагогічна наука веде інтенсивний пошук нових моделей організації навчально–виховного і профілактичного процесів, які б утвердили якісно нові взаємини між суб’єктами, активізували навчально–пізнавальну діяльність учнів, забезпечили якісне оволодіння комплексом знань, умінь, навичок.

Профілактика правопорушень вимагає осмислення змісту виховної роботи в школі. Поки ж вона слабо реагує на відносно нові форми правопорушень та їх фонові явища – токсикоманію і наркоманію,проституцію, азартні ігри тощо. Наша виховна система не завжди формує ставлення до цих явищ, а просто йде по шляху заборони.

З урахуванням цього потрібно перебудовувати і форми виховної роботи. Але досвід переконує, що її масові форми ніякого ефекту не дають. У школі мають переважати такі форми, які дозволяли б кожному учню самовиразитись, - конкурси, змагання, олімпіади, вікторини тощо. Це дозволить школярам займатися улюбленою справою, спонукатиме їх до творчості, привчатиме до розумного використання вільного часу. Школа повинна стати центром виховної роботи.

Потребує вдосконалення система взяття школярів на облік . Поки що існує в основному єдиний підхід: скоїв неповнолітній правопорушення – має справу з міліцією. Підключається до роботи з ним і школа. То чи треба їй чекати доти, поки справа дійде до міліції? Вважаю, що школа має організувати свій облік, розробивши конкретні критерії, провівши по кожному « кандидату» психологічний консиліум..

Запобігання правопорушень неповнолітніх має бути справою не тільки дорослих, а й самих школярів. Вони повинні в міру своїх можливостей залучатися до цього. Мається на увазі дитяче самоврядування і робота різноманітних загонів, комісій, штабів.

Профілактика вимагає своєрідного підходу і до вибору методів і форм виховної роботи. Вважаю, що школа зловживає словесними формами впливу, що приводить до зайвого моралізування так не терплять учні. У шкільній практиці мають застосовуватися такі методи, які сприяли б формуванню у школярів навичок правомірної поведінки. Досвід переконує, що нерідко учні у певних ситуаціях діють неправомірно, бо не мають досвіду, а теоретичні знання не спрацьовують. Тому їх частіше треба ставити в ситуації вибору того чи іншого типу поведінки, організовуючи ділові та рольові ігри, привчати до додержання правил людського співжиття.

Зміст профілактичної роботи – це комплекс ідей, думок, факторів, основних напрямків попереджувального виховного впливу. Цілісність системи профілактичної роботи вимагає наступності та єдності всіх ланок загального виховання та перевиховання. Особистісно – орієнтований зміст профілактичної роботи принципово виключає ситуацію, коли намагання учня – правопорушника досягти певних позитивних цілей не помічається, проте будь – які його відхилення від правомірної поведінки викликають яскраво виявлене незадоволення, підкреслюючи їх невідповідність їх тим чи іншим суспільним нормативам, навіюється, що учень не такий, яким би хотіли його бачити дорослі.

Форми і методи загального виховання та перевиховання – це способи досягнення прогнозованих цілей і завдань.

Організація – це вдале об’єднання суб’єктів профілактичної діяльності, які працюють для досягнення визначеної мети та завдань. Ознаками організації системи профілактичної роботи є наявність мети, організаційної структури та культури, постійна взаємодія із зовнішнім середовищем.

Результативність – завершальний етап профілактичної системи, певний рівень досягнення мети виховання, прогнозованих цілей, завдань, ефект якого визначається на основі вивчення результату роботи.

Ефективність реалізації профілактичної системи забезпечує технологічний підхід. Технологія – це конструювання профілактичного процесу, проект його організації з послідовною орієнтацією на чітко визначені цілі, кінцевий результат та способи його досягнення, підсистеми виховання й перевиховання та вся система профілактики як цілісний процес. Технологія – це конкретні способи та прийоми реалізації педагогічних ідей.

Педагогічна система профілактики повинна враховувати і виховні можливості позашкільних установ. Однак скрутне фінансове становище нашої країни, дух комерції майже виключили цю ланку із загальної системи. Кількість учнів, які відвідують ці заклади зведена до мінімуму.

У цілому профілактична робота здійснюється в напрямах: проведення індивідуальної виховної роботи з важковиховуваними учнями; загальна профілактична робота – організація виховних заходів профілактичного характеру.

Для організації індивідуальної виховної роботи важливо знати позитивні та негативні риси характеру учня, причини педагогічної занедбаності останнього й особливості їх прояву, його готовність до виховання, ставлення до допущених негативних вчинків, наявність бажання стати кращим, на яку допомогу і звідки він очікує.

Що стосується загальної профілактичної роботи, то дорослі часто вишуковують різноманітні причини правопорушень, не помічаючи головної – поганих справ навчання. Переважна більшість неповнолітніх правопорушників, це учні, які втратили інтерес до навчання , не відчувають бажання щось знати.

Таким чином, система профілактики правопорушень серед неповнолітніх повинна, зокрема, включати: усунення причин і умов, які сприяють девіантній поведінці;забезпечення прав та соціальних гарантій неповнолітніх;надання допомоги дітям із неблагополучних сімей; вдосконалення законодавства.