06(277)6 - 22 - 15
м. Білицьке, вул. Праці, будинок 14
email: dobroschool.9@gmail.com

************************************

Євроінтеграційний портал

*************************

 ************************************

************************************

************************************

************************************

 ************************************

МАТЕМАТИКА В ШКОЛІ

 ************************************

 ************************************

ФІЗИКА В АНІМАЦІЯХ

************************************

БІОЛОГІЧНИЙ САЙТ

 ************************************

Динамічна Періодична система Менделєєва

 ************************************

 ************************************

************************************

************************************

************************************

************************************

************************************

************************************

************************************

************************************

************************************

10 клас


Українська мова

Опрацювати теоретичний матеріал.

Антонімія (протилежність) слів формується протилежністю їх лексичного значення.

Антоніми  (грец. anti  — проти і  onyma  — ім’я)  — пари слів, які семантично протилежні одне одному.

Антоніми  належать  до  тієї  ж  самої  частини  мови,  становлять замкнене попарне об’єднання слів:  життя — смерть, чоловічий  — жіночий,  говорити   —  мовчати,  завжди  —  ніколи.  Це  лексичні різнокореневі  антоніми,  тобто  слова  іншого  звукового  складу  і  з протилежною  семантикою.  Менш  типові  однокореневі  (лексико ­-граматичні,  словотвірні)  антоніми:  логічний   —  алогічний,   ініціативний  —  безініціативний,   мобілізація  —  демобілізація,   надія  — безнадія.

Слова  не виступають антонімами лише тоді, коли з   цим префіксом  вони  набувають  нового,  протилежного  значення: воля  — неволя,  друг   —  недруг.  Парні  слова  білий   —  не  білий,  холодно  — не  холодно  не  є   антонімами:  першим  словом  наявність  певної ознаки позначається, а  другим  —заперечується.

Слова ­ антоніми,  як  і  майже  всі  інші  повнозначні  слова,  бувають  полісемантичними  (багатозначними).  В   антонімічну  пару таке  слово  входить  з  якимсь  одним  лексичним  значенням.  Унаслідок  цього  утворюються  найрізноманітніші  за  своєю  семантикою  сполучення  слів:  свіжий  хліб   —  черствий  хліб  (антонімічні словосполучення), але: свіжий вітер (холодний)   — теплий вітер; свіжий  огірок   (не  підданий  обробці)   — солоний  огірок;  свіжий  погляд  (оригінальний)  і   застарілий  погляд  —  не  антоніми,  бо  протилежного значення в   цих поєднаннях слів немає, в  усякому разі воно маловиразне.

Антонімічний  ряд  слів  формується  лише  тоді,  коли  обидва слова (антоніми),  будучи  повністю  семантично  протилежними, все ж   мають якусь спільність, бо вказують:

—  на  наявність  або  відсутність  певної  ознаки:  розквіт   —  за­непад , веселий   — сумний, мовний   — позамовний, народний   — ан­тинародний;

—  на  початок  дії  або  стану  чи  їх  припинення: увімкнути (електролампочку)  — вимкнути,   заснути   —  прокинутись,   зацвісти  — відцвісти, зайти - вийти;

—  на  більший  чи  менший  вияв  ознаки  (більше   —  менше): далекий   — близький, великий  — малий, широкий   — вузький, спека  — мороз,ускладнювати   — полегшувати, пізно   — рано;

—  на вік: молодий  — старий, сучасний   — минулий;

—  на простір: північ   — південь, схід  — захід, лівий   — правий, широта   — довгота, горизонтальний   — вертикальний;

—  на смакові відчуття: солодкий  — гіркий, свіжий   — сухий;

—  на стать: чоловік   — жінка, батько   — мати, хлопець  — дівчина, співак   — співачка;

—  на  інтелектуальні,  морально­етичні  й  естетичні  властиво­

сті  особи:  розумний   —  дурний,  щедрий   —  скупий,  дружній   —  во­рожий, жорстокий   — ніжний, любити  — ненавидіти.

Найбільше  антонімів  серед  іменників  (початок  —  кінець, радість   —  горе),  прикметників  ( гострий  —  тупий),  дієслів  (на­грівати   —  охолоджувати).  Зовсім  мало  антонімів  серед  займенників  (всі  —  ніхто,  всякий   —  ніякий)  і  прийменників  ( від  —  до, під  — над).

Антонімами не бувають:

—  власні іменники:  Микола, Олена, Львів , Україна та ін.;

—  іменники,  що  позначають  конкретні  предмети:  стіл,   вікно , рука , сталь, море , вино  та ін.;

—  усі числівники:  один, дев’ять, п’ятсот  та ін.;

—  більшість займенників:  я, він , цей  тощо;

—  галузеві  (мовознавчі,  хімічні  тощо)  терміни,  серед  них і вузькоспеціальні:  фонема, афікс , сполучник , розчин  і   т. ін.;

—  прикметники: голубий , зелений, червоний , материн  та ін.;

—  дієслова:  копати , читати , майструвати тощо.

Окрему  групу  становлять  контекстуальні  антоніми.  Наприклад,  тільки  в  певних  реченнях  слова чорний  —  тендітний, землянка   — хата можуть тлумачитись як антоніми: У  мужички руки  чорні;  в   пані  рученькі  тендітні;  В  мужика  землянка  вогка, в  пана хата на помості. (Леся Українка)

Антоніми  належать  до  важливих  й  оригінальних  художньо ­зображувальних  засобів  мови.  Їх   стилістичні  функції  широкі, розгалужені. Антонімами формується антитеза  — мовний зворот, вислів,  у  якомурізко протиставляються  думки,  явища,  риси  характеру,  поведінки  особи  тощо  з  метою  посилення  враження  від сказаного  чи  написаного.  Тому  антоніми  широко  використовуються  в  художньому,  науковому,  публіцистичному  та  інших  стилях  мови;  зовсім  обмежено  вдаються  до  них  в   офіційно­діловому мовленні,  а  також  і   в  народній  творчості:  І  любов,  і  гнів  у   тому гомоні морськім. ( М.  Рильський); Навіть трудно розказати, що за 

лихо  стало  в  краю  —  люди  мучились,  як  в  пеклі,  пан  втішався, мов у  раю. Пан гуляв у  себе в   замку, у  ярмі стогнали люди. ( Леся Українка);  Брехня  стоїть  на  одній  нозі,  а  правда  на  двох.  (нар. творч .)

Отже,  антоніми  становлять  досить  численну  групу  лексем   — 

семантично контрастних, протилежних, водночас широко вживаних  і  стилістично  виразних,  здебільшого  наснажених  очевидною емоційністю.

Стилістичне вживання паронімів

Особливу  групу  слів  лексики  української  мови  становлять пароніми.

Пароніми  (грец.  parа   —  біля,  поряд  і  onyma  —  ім’я)  —  одно­кореневі слова, які належать до тієї ж  самої частини мови, мають різне  або  частково  інше  лексичне  значення,  однак  близькі  між собою фонетично, різняться афіксом (афіксами) чи окремими звуками або тільки одним звуком (фонемою).

До  паронімів належать слова  абонемент  — документ на право користуватися  (за  плату  чи  безплатно)  чим­небудь  —  книжками з  бібліотеки,  телефоном,  місцем  у   театрі  і   под.  і   абонент  —  той, хто  користується  абонементом; адресант   —  той,  хто  адресує, посилає кому­небудь листа, телеграму і  т. ін.,відправник, і   адре­сат   —  той,  кому  пишуть,  адресують,  надсилають  лист  і  т.  ін.; адреса  —  місце  проживання  чи  перебування  кого­ небудь  або 

місцезнаходження  чого­небудь  і   адрес   —  письмове  вітання  кого­-небудь  з  нагоди  певної  видатної  події  в  його  житті;  гарнітур   — комплект,  набір  предметів,  котрі  служать  певній  меті  (гарнітур меблів)  і  гарнітура  —  повний  комплект  певних  друкарських шрифтів; ступінь   (вчений  ступінь)  і  степінь   (математичний  термін); компанія — група людей і кампанія  — суспільно­політичний або господарський захід та ін.

Слова ­- пароніми  завжди  поєднані  одне  з  одним  семантично й  фонетико­граматично,  і   цей  зв’язок  між  ними  усвідомлюється мовцями.  Паронімами  може  стимулюватись  поява  певної  (позитивної  чи  негативної)  емоційності,  в  конкретному  мовленнєвому контексті  ними  може  створюватись  і   більш  чи  менш  очевидна каламбурність.  Близькозвучністю  й   своєрідною  семантичною близькістю  паронімів  породжується  неповторність  властивої  їм експресії, що відповідно налаштовує мовців емоційно, не залишає їх  байдужими  до  висловлюваного.  Пароніми  використовуються в   усіх  стилях  мови.  Їх  стилістична  наснага  й  енергія  найширше  виявляється  в  художніх  текстах  і  у  фольклорі:  Не   знаходжу в  них  [у  футбольних  м’ячах]  нічого  ні  динамічного,  ні  демонічного  ( О.  Гончар)  —  сказано  інтригуюче,  частково  й  каламбурно (звукова  близькість,  але  семантична  віддаленість:  це,  імовірні ­ше,  омонімія);  Я  певний,  ви  знайдете,  зв’яжетесь…—  Ні   з  ким я   в’язатися  не  буду…  ( С .   Журахович)   —  вислів  помітно  кон­трастний,  пароніми  в   ньому  створюють  ефект  незвичності,  отож, і  досить  виразної  емоційності.  Поетичний  вислів  «І  невідь  звідки падають  ці  сни…  Лечу  на  крилах  персів  в  країну  персів,  в  державу  персів,  в  князівство  персів,  у   Персію,  сказати  б»  (I.  Драч) пародійний,  стилістично зорієнтований  на  збудження  певного почуттєво ­гумористичного  стану  людини,  наповнює  сказане  відтінком незлої насмішливості.

Отже, пароніми становлять досить виразний елемент і засіб мов­лення  різностильового,  найчастіше   —  художньо­ літературного.

 

Виконати завдання.

1. Визначте  у  поданих  реченнях  явища  паронімії  та з’ясуйте стилістичну функцію паронімів.

Ти  йому про Тараса, а  він тобі   — півтораста. (нар. творч.)Скоро лінотипи для лінивих типів підвезуть. (М. Старицький)Ти  йому про гарбузи, а  він тобі   — образи. (нар. творч.)

—  Францішку!  А  ти  чого  мовчиш?  —  Ти  за?   —  Айно!  —  рі­шуче  топнув  босою,  порепаною  ногою  Францішек,—  айно!  — 

Айно!   —  підхопила  в  один  голос  решта  селян.—  Чуєте,  всі  ка­жуть: файно!  — резюмував Хома. (О.  Гончар)

Старцювання  одвічне,  черства  сухом’ять!  Знову  літо,  як  скоринку суху, м’ять. ( П.  Тичина)

—  Бачиш,  Йоно,  Померанію?  —  Де?  —  Йона  довірливо  зази­рає в  карту.— Ось вона кругом.— Де  фашизм, там йому і  помира­нія! (О.  Гончар)

Французький  історик  і  мораліст  Шарль  Дюкло,  бажаючи  ви­словити  своє  презирство  до  когось,  звичайно  говорив:   —  Це  пе­редостанній з   людей!  — Чому не останній?  — запитували його.— 

А   щоб  нікого  не  бентежити.  Можливо,  знайдеться  хтось  іще гірший! (нар. творч.)

Декваліфікація  спеціаліста  є  серйозною  причиною  для  дискваліфікації його.

 2. Встановіть, які антонімічні пари покладено в  основу речень та 

яка їхня стилістична вагомість.

Один передбачливо очі Прикрив ще за крок до межі, Ввійшовши  клітиною  ночі,  Тихенько  чи  жив,  чи  й  не  жив?  А  інший  — на  кроки  не  міряв:  Ішов,  і   гримів,  і  …згорів,  І  люди  відкрили в  сузір’ях Зіницю нової зорі… Я   б вибрав найвищу почесть: У  чистім і чеснім бою На  чорному мармурі ночі Зорю записати свою! Все в  цім  світі  відоме:  за  щастям  —  біль.  За  початком  —  кінець  по­еми… I  планета виконує свій колобіг По   давно уже награній схемі. Є  народження й   Смерть  — два стовпи на Межі. А  між ними   — по­дії одвічні: Комбінації стріч, і   розлук, і  жоржин, Варіанти падінь і   величчя.—  Добре,  хлопці.  Але  спершу,  милі,  Од  осоту  грядку прополіть, Бо   негоже отакими… білими Пальцями чіпати чорний хліб. Ми  старіть не маємо права, діти: Дуже молоді у  нас прадіди. Спробуй,  визнач  напевне  Поетову  путь:  Адже  часом  поети  й  по смерті  живуть.—  Для  того,  одповідаємо,—  поклали  ми  круглі голови, Щоб кругла, як м’яч, земля не захолола в  квадрат! Холод­на  і   ненависна  Над  ним  нахилилася  смерть:  Життя  недоспівану пісню  Закреслив  навік  кулемет.  Вони  вже  не  вернуться,  навіки вписані в  землю, в  серце й   історію Іспанії. Вони впали за неї, бо до безтями любили Україну. (Б.  Олійник)

 ****************************************************************************

Українська література

  1. Життя й творчість Спиридона Черкасенка.
  2. Читати драму «Казка старого млина» Головні образи драми схарактеризувати (усно)

 *********************************************************************

Зарубіжна література

  1. Повторити творчість Ф.Достоєвського, Л.Толстого.

 

***********************************************************************

Алгебра и начала анализа:

1.Повторить «Свойства и графики тригонометрических функций» §17,18,19.

2. Выучить основные формулы тригонометрии (§20).

3.Повторить «Формулы сложения» (§21)

4. Решить: стр.272 №5(1,2 ), № 7 (2,6), стр.277 №2 (2,4), №3 (5,6,7).

Учитель нашел гениальный ответ на вечный вопрос всех школьников мира

***************************************************************************************************

   Геометрия:

 

1.Повторить теорему о трёх перпендикулярах §5.3. Изготовить модель демонстрирующую теорему.

2. Решить тесты №5.42-5.45, №5.51.

3. Ознакомиться с темой «Перпендикулярность плоскостей» §5.4

Ваш Мир меняется после каждой прочтённой книги, после каждой решённой задачи, после каждого просмотренного фильма, после каждой новой встречи!

***********************************************************************

Англійська мова

1. Вправа 1, 2, стр. 64 (вставити слова)

2. Вправа 6а, стр. 65 (читати, переводити)

3. вчити стр. 66. Правило, стр. 67.

4. Вправа 1, стр. 69 (вставити слова)

5. Текст 3, стр. 70 (читати, переводити рецепти українських страв)

*******************************************************************

 

Біологія

§23  читати, опрац. конспект. Подивится Відео!!!

 

 

 ************************************************************************************

 Хімія

 

Підготувати додаткову інформацію про Кругообіг кисню. 

 

 


*****************************************************************************

Фізика

 Ответить на вопросы (в рабочих тетрадях)

 1. Автомобиль, двигаясь по бетонной дороге, экстренно тормозит. Определите вес автомобиля, если сила трения равна 7500 Н?

2. Определите вес рыбы, масса которой 500 г., если при движении рыбы из воды ее скорость изменилась на 10 м/с за 0,5 с?

3. Максимальная сила напряжения, которую выдерживает канат шахтного подьёмника равна 400 кН. Рассчитайте ускорение клети, при котором канат при подъёме груза массой 20 т. не разорвётся.

4. Вы бросили мяч в стену и поймали его отскока. Сколько импульсов получил мяч? Какой из них был наибольшим?

5. Прочему человек может бежать по тонкому льду и не может стоять на нём не проваливаясь?

6. Почему стеклянный стакан разбивается, падая на пол, и не разбивается, падая на песок?

7. В мультфильме  "Ну погоди!" Волк приводит парусник в движение, старательно дуя в парус. Возможно ли это?

 

***********************************************************************

Інформатика